Історія

334 Переглядів

Історична довідка м. Суми

Історія будь-якого міста невід’ємна від історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.

Історія міста Суми

Історія роду Кондратьєвих – роду мужніх воїнів і щедрих благодійників – є частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті – Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської Олександрівської прогімназії, на власні кошти спорудив при ній церкву. А місту подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу, окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто заснував, боронив і прикрашав місто.

Плин життя Сум початку ХVІІІ століття змінили події Північної війни. З 26 грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р. у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І “урочисто та пишно” зустрічали Новий – 1709 – рік.

Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвиваються промисловість і торгівля. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два “великы” ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два “середні” – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. – 9845.

Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у 1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О. Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».

У другій половині ХVІІІ століття “державні перетворення” Катерини ІІ позначилися й на житті Сум. Так, у зв’язку з ліквідацією урядом козацького самоврядування Сумський козацький полк було реорганізовано на регулярну частину російської армії, а місто з полкового центру перетворилося спочатку на провінційне, а з 1775 р. – на повітове місто Слобідсько-Української губернії, перейменованої в 1835 р. на Харківську.

ХІХ століття для Сум стало добою оновлення та процвітання. Після пожежі в 1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за генеральним планом 1845 р. А розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г. Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888 р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний “Вулкан” (1893), “Сумські машинобудівні майстерні” (1896), останнє з яких нині є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”.

Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.

Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та економічного життя цілого регіону України.

Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла підпільна організація “Прапор” на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2 вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне найменування Сумсько-Київських.

Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких велетнів промислового виробництва, як заводи “Центролит” і “Електрон”, виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, “Хімпром”, “Насосенергомаш”, “Сумизалізобетон”.
Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина. Протягом останніх п’яти років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон “Ювілейний” та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.

Історія міста в цифрах і фактах.

В 2005 році м. Суми відзначили своє 350-річчя

1655 рік – восени 100 сімей переселенців із містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим, отримавши 25 червня дозвіл російского уряду на поселення, заснували Суми.

1656 -1658 рр. – будівництво сумської фортеці.

1668 рік – гарнізон та населення міста відбили напад ординців. Сумському полку жалувані грамоти російського царя Олексія Михайловича.

1702 рік – закінчено будівництво Воскресенської церкви – самої старої камґяної споруди, що збереглася і до наших днів.

1708-1709 рр. – у зв’язку з подіями Північної війни у Суми приїздив Петро І.

1859 рік – вступив у роботу металообробний завод.

1860 рік – відкрито першу бібліотеку, яка виписувала майже всі журнали, що виходили тоді у Росії.

1867 рік – деякий час у Сумському окружному суді працював відомий російський юрист, письменник і суспільний діяч А.Ф.Коні.

1869 рік – побудований Павловський ( нині Червонозоряний) рафінадний завод – найбільше підприємство дореволюційних Сум.

1872 рік – відбувся перший з’їзд сільських вчителів Сумського повіту.

1877 рік – відкрито міську почту.

1878 рік – 8 січня почався рух потягів по залізнодорожній магістралі Мерефа – Люботин -Суми – Ворожба. Вступила до роботи станція Суми.

1888-1889 рр. – влітку в с. Лука, яке злилося зараз із Сумами, жив на дачі російський письменник А.П. Чехов.

1896 рік – побудовано машинобудівний завод Бельгійського акціонерного товариства ( тепер -АТ НВО ім. Фрунзе ).

1899 рік – перебування у місті відомого російського письменника О.І. Куприна.

1902 рік – у місто приїздить відомий російський письменник В.Г. Короленко.

1903 рік – відкрито кадетський корпус, який збудовано на кошти цукрозаводчика Харитоненка.

1905 рік – у місті відкрито сільськогосподарське училище і при ньому – дослідна станція.

1917 рік, грудень – У Сумах встановлено Радянську владу.

1918 рік, квітень – війська кайзерівської Німеччини захопили місто.

1939 рік – Суми стали самостійним обласним центром, у місті відкрито музично-драматичний театр ім. Щепкіна.

1941 рік – у Сумах сформовано 293 стрілкових дивізії та дивізія народного ополчення, з курсантів військового училища сформовано загін особливого призначення.

10 жовтня 1941 року – гітлерівські війська захопили місто.

2 жовтня 1943 року частини 167-ї, 232-ї та 40-ї стрілкової дивізій 50-го стрілкового корпусу Червоної Армії визволили місто Суми від гітлерівських загарбників.

1950 рік – повністю відновлені всі промислові підприємства міста.

1959 рік – побудований і дав першу продукцію завод електронних мікроскопів.

1960 рік – почав діяти Сумський телецентр.

1965 рік – організований Сумський філіал Харківського політехнічного інституту.

1979 рік – відкрито сільськогосподарський інститут.

1989 рік – відкрито органний зал.

1991 року затверджено герб Сум: три чорні сумки із золотими ґудзиками та перев’язами на срібному полі щита чотирикутної форми. Символіка герба пов’язана з легендою про те, що на місці, де було засноване місто, колись знайшли три сумки.

1991 рік – на базі Сумського відділення металофізики НАН України відкрито інститут прикладної фізики НАНУ.

1992 рік – зроблено перший набір студентів на медичний факультет сумського фізико-технологічного інституту.

1993 рік – утворено Сумський державний університет.

1995 рік – на базі вищого артилерійського училища ім. М.В. Фрунзе відкрито інститут артилерії при Сумському державному університеті…

Джерело: library-sumy.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію